Якщо ви зібралися будувати будинок у місцевості, де відсутній централізований водопровід, то для видобутку води у вас є всього один гідний варіант — буріння свердловини.
Можна викопати колодязь, але це ризикована затія — навіть якщо ви знайдете на ділянці точку c високо розташованим водоносним шаром, то немає гарантії, що там буде хороша вода і водоносний шар не буде періодично пересихати.
Свердловини бувають двох типів — піщані, з малою глибиною, і артезіанські, що доходять до глибинних запасів води. Піщану свердловину ви можете спорудити своїми силами і оформляти її не обов’язково. Але у неї практично ті ж мінуси, що і у колодязя — невідома якість води і невідомий обсяг води, що гарантовано надходить за одиницю часу. Вода з піщаної свердловини може зникати або періодично, залежно від сезонного коливання грунтових вод, або зовсім в результаті замулювання.
Друга ситуація з артезіанськими свердловинами. Такі свердловини володіють стабільним притоком, артезіанської води і вона відмінної якості. Крім того часто цю воду не потрібно навіть качати — тиск у артезіанському шарі такий, що свердловина просто перетворюється у фонтан. Ці фактори могли б однозначно поміняти вибір на користь артезіанської свердловини, але тут є свої але.
Перша проблема технічного плану. Артезіанські шари залягають досить глибоко (від 70 до 1000 метрів), а значить роботи по бурінню влетять в копієчку.
Друга проблема в нашій країні набагато серйозніша, так як вона є організаційною. Через властивості артезіанської води (стабільний дебіт і висока якість) вона прирівнюється до природних ресурсів державного значення. А значить, перш, ніж бурити таку свердловину, потрібно отримати ліцензію на право користування надрами.
Якщо все пройшло нормально, ви повинні отримати ліцензію на право користування водними надрами, тобто артезіанською водою.
Тепер нарешті можна звернутися в одну з організацій, що займаються бурінням свердловин. Там вам складуть проект на буріння артезіанської свердловини, після чого пробурять саму свердловину.
По закінченні бурильних робіт готову свердловину необхідно у встановленому державою порядку зареєструвати і прийняти в експлуатацію.
Зрештою, свердловині присвоюється номер — державного водного кадастру — і вона вводиться в експлуатацію.
Як бачимо, процес оформлення артезіанської свердловини складний і досить витратний у фінансовому плані. Крім того, серйозні вимоги за площею охоронної зони свердловини ставлять хрест на можливості її буріння на переважній більшості земельних ділянок.
У зв’язку з цим більш розумно буде бурити артезіанську свердловину для забезпечення водою всього селища. Так ви зможете значно зменшити фінансові витрати, розподіливши їх між власниками всіх ділянок і отримати воду високої якості. Однак у такому варіанті потрібно буде з запасом розрахувати водоспоживання, щоб дебіту майбутньої свердловини вистачило всім споживачам. І не забувайте, що в садово-городній сезон споживання води значно зростає.